Резолюція Круглого столу "Європейська хартія регіональних мов або мов меншин в Україні: сьогодення і перспективи"

Email Печать
Представники громадських організацій національних меншин України, соціологи, політологи і правозахисники, розглянувши на засіданні круглого столу культурно-мовні проблеми, які існують в державі, зазначають, що розв’язання їх є запорукою міжнаціональної злагоди, порозуміння та єднання суспільства для  вирішення нагальних соціально-економічних проблем. Таке єднання і порозуміння в культурно-мовній сфері можливе лише на засадах взаємоповаги і толерантності, неухильного дотримання прав людини, шляхом використання апробованих європейських правових норм, які ратифіковані Україною і відповідно до її Конституції є невід’ємною частиною національного законодавства нашої держави.
Так, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, ратифікована Верховною Радою України 15 травня 2003 року (Закон № 802-IV), є наочним підтвердженням курсу України на європейську інтеграцію, визнанням нею пріоритету прав людини і свідченням поваги нашої держави загальнолюдських цінностей, які є фундаментом сучасного демократичного суспільства.

Одночасно Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, яка є своєрідним загальноєвропейським законом про мови, дає рецепти, як забезпечити стабільність в державі, підвищити рівень толерантності і запобігти розколу суспільства на мовному ґрунті, а тому її неухильне виконання є однією зі складових національної безпеки України.

З огляду на вищезазначене, учасники круглого столу рішуче засуджують спроби дискредитації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин шляхом розповсюдження деякими політиками і громадськими діячами інсинуацій про некомпетентність МЗС України, який начебто «не так» переклав Хартію, чи необґрунтованих тверджень про те, що Хартія начебто захищає виключно мови, що вимирають.

Досвід ратифікації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин в країнах Європи свідчить, що в Австрії під захистом Хартії знаходяться словацька, чеська, угорська мови, в Данії, Угорщині, Румунії та Чехії – німецька, в Хорватії, Словенії та Швейцарії – італійська, у Вірменії - російська. Таким чином, логічно не можна пояснити позицію тих, хто вперто намагається віднести до «вимираючих» такі мови, як російська, угорська чи німецька.

В рекомендаціях по застосуванню Європейської хартії регіональних мов або мов меншин Україною, схвалених 7 липня 2010 року Комітетом міністрів Ради Європи, та в Докладі Комітету експертів Ради Європи про застосування Хартії Україною, відзначена позитивна роль Хартії в забезпеченні культурно-мовних прав громадян України. Одночасно з цим Рекомендації та Доклад містять численні зауваження, які держава Україна має усунути до подання чергової доповіді Раді Європи, що має статися в липні наступного року. Ця обставина має вкрай важливе значення з огляду на те, що в другому півріччі 2011 року Україна буде головувати в Комітеті міністрів Ради Європи, а в разі невиконання вищезазначених Рекомендацій не виключене застосування санкцій до України з боку європейських структур.

Тому вкрай важливим є створення механізму реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин в Україні, що повністю відповідає Висновкам Комітету експертів Ради Європи щодо необхідності прийняття нового законодавства в культурно-мовній сфері, що відображало би реальну ситуацію з мовами в Україні. На погляд учасників круглого столу, створення такого механізму буде забезпечене в разі схвалення Верховною Радою України проекту Закону України «Про мови в Україні» (№1015-3), підготовленого Євгеном Кушнарьовим і внесеного на розгляд народними депутатами України О. Єфремовим, П. Симоненком, С. Гриневецьким, який пройшов експертизу європейських фахівців та отримав позитивні висновки.

Задля забезпечення виконання зобов’язань України перед Радою Європи, узгодження українського законодавства з європейським, підвищення міжнародного авторитету нашої держави та забезпечення прав людини учасники круглого столу звертаються до Президента, Верховної Ради та Кабінету міністрів України з рекомендаціями:

1. При доопрацюванні законопроекту про зміни до Закону про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, який зараз здійснюється згідно з дорученням Кабінету Міністрів України, передбачити врахування зауважень європейських інституцій, зокрема, щодо:

- розширення переліку мов, яким надається захист за Хартією;
- зниження порогу чисельності носіїв регіональних мов при визначенні місцевості, де відповідні захисні заходи мають здійснюватися;
- диференційованого підходу до визначення рівня захисних заходів стосовно мов, які значно відрізняються як по кількості осіб, що їх використовують, так і по реально існуючому рівню захищеності;
- вжиття додаткових заходів щодо підтримки мов, згідно з переліком, визначеним Комітетом експертів Ради Європи;
- уточнення назв мов, якими користуються грецька та єврейська національні громади України;
- приведення зобов’язань по захисту російської мови, які  визначаються Законом про ратифікацію Хартії, до її реального стану.

2. Згідно з висновками Комітету експертів Ради Європи, забезпечити:

-    діяльність Державного комітету у справах національностей та релігій, що має бути визначеним як координуючий центральний орган виконавчої влади, відповідальний за стан імплементації Хартії в Україні, і надати йому необхідні фінансові ресурси для виконання поставлених завдань;
-    приведення чинного законодавства України у відповідність з Хартією, і усунення протиріч з європейськими зобов’язаннями України, що виникли внаслідок прийняття державних актів щодо перекладу, дублювання чи субтитрування іноземних фільмів;
-    розробку Програми інформування про положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин і направлення Рекомендації і Доповіді для ознайомлення до органів державної влади і місцевого самоврядування;
-    консультації з представниками меншин при підготовці змін до законодавства, що стосується їх культурно-мовних прав.

3. Звернутись до Президента України і Кабінету Міністрів України з проханням дезавуювати інсинуації про некомпетентність МЗС України, який начебто «неправильно» переклав Хартію, чи необґрунтованих тверджень про те, що Хартія захищає виключно мови, що вимирають, внаслідок чого серед «вимираючих» мов опинились російська, угорська та німецька, і опублікувати з цього питання офіційне роз’яснення.

4. Звернутися до Верховної Ради України з закликом невідкладно розглянути і схвалити проект Закону України «Про мови в Україні» (№1015-3), внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами О. Єфремовим, П. Симоненком, С. Гриневецьким, як такий, що забезпечує механізм реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин в Україні.

Впевнені, що тільки розв’язання  культурно-мовних проблем України на основі європейських правових норм, поваги до прав людини і неухильного дотримання Конституції та міжнародних зобов’язань України забезпечить в нашій державі міжнаціональну злагоду, порозуміння і подолання розколу суспільства.

Прийнято учасниками Круглого столу «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин в Україні: сьогодення і перспективи».

м. Київ, 16 листопада 2010 року, зал засідань Державного Комітету України у справах національностей та релігій

Комментарии

blog comments powered by Disqus
 
Интересная статья? Поделись ей с другими:

Русскоязычные граждане Украины - русскоязычная социокультурная общность, отличающаяся неформальной целостностью, выступает самостоятельным субъектом социального поведения. По данным последней переписи населения русский язык назвали родным 14,273 млн. граждан Украины, или 29,6 % населения страны. Из них этнические русские составляют 56 %, тогда как остальные — представители других национальностей: 5545 тыс. украинцев, 172 тыс. белорусов, 86 тыс. евреев, 81 тыс. греков, 62 тыс. болгар, 46 тыс. молдаван, 43 тыс. татар, 43 тыс. армян, 22 тыс. поляков, 21 тыс. немцев, 15 тыс. крымских татар, а также представители других этносов.

В тоже время на русском дома говорит от 43% до 82 % процентов жителей, это столько же сколько говорят на украинском. Наиболее распространенным в применении русский представлен в восточных и южных областях: г. Севастополь – 98% всего населения, АР Крым — 97 %, Днепропетровская область — 72 %, Донецкая область — 93 %, Запорожская область — 81 %, Луганская область — 89 %, Николаевская область — 66 %, Одесская область — 85 %, Харьковская область — 74 %. Процент русскоговорящих людей на западе также довольно высок.

86% русскоязычных граждан, абсолютное большинство, воспринимают Украину как свою Родину, а 72% — являются в той или иной мере её патриотами.

Широкие возможности официального использования и развития русского языка гарантированы Конституцией Украины, Законом Украины «О языках», Законом Украины «О ратификации Европейской Хартии региональных языков или языков меньшинств», другим отечественным и международным законодательством.

Русскоязычные граждане Украины – коренной государствообразующий этнос страны. Русский язык слышен по всей территории Украины. Он является значимым социокультурным фактором развития и сплоченности страны, важнейшим инструментом коммуникации как внутри государства, так и поддержания отношений с соседними странами. Именно по этому поддержка и развитие русского языка должна являться принципиальным фактором внутренней политики страны и обеспечения ее стабильности и безопасности.



Голосование

Нужен ли русскому языку статус второго государственного в Украине?
 
Какой из факторов по Вашему мнению является наиболее объединяющим для Украины и украинского общества?
 

Опрос

Ваши права на пользование родным языком соблюдались за последние 5 лет
 


Генеральный партнер Правозащитного Общественного Движения "Русскоязычная Украина"   ОАО "Мотор Сич"


Партнеры
Дискуссионный клуб



copyright © 2009 Правозащитное Общественное Движение "Русскоязычная Украина"
при полном или частичном использовании материалов РУ, сылка на сайт обязательна
Позиция ВОО "ПОД "Русскоязычная Украина" может не совпадать с мнением авторов публикаций

Разработка, сопровождение, хостинг сайта - SEOMASTER
Share/Save/Bookmark